Три козлики Ґруфф
Три козлики Ґруфф ідуть через міст на зелену гору, а під мостом сидить голодний троль і чекає, поки прийде найбільший.
- Трохи страшно
- Трохи небезпечно
Жили собі три козлики, і всіх трьох звали Ґруфф. Був Малий Ґруфф, був Середній Ґруфф і був Великий Ґруфф. У Великого роги закручені, як два калачі, а ратиці міцні, як каміння.
Унизу, в долині, козлики вже всю траву пощипали. А на горі, за річкою, трава зелена-презелена, соковита-пресоковита. Тільки щоб туди дістатися, треба перейти дерев’яний міст.
А під мостом жив троль. Очі — як дві тарілки, ніс — як качалка, і завжди голодний.
Першим пішов Малий Ґруфф. Тук-тук, тук-тук — застукали його маленькі ратички по мосту.
— Хто там тупає по моєму мосту? — заревів троль з-під мосту.
— Це я, Малий Ґруфф, — пискнув козлик. — Іду на гору травички поїсти.
— А я тебе зараз проковтну! — гаркнув троль.
— Ой, не ковтай мене, я ж маленький, — сказав Малий Ґруфф. — Зачекай трохи. За мною йде мій брат, Середній Ґруфф. Він куди більший.
Троль почухав носа.
— Ну гаразд, біжи вже.
І Малий Ґруфф — плиг-плиг! — перебіг на той берег.
Трохи згодом пішов Середній Ґруфф. Туп-туп, туп-туп — затупотіли його ратиці по мосту.
— Хто там тупає по моєму мосту? — заревів троль.
— Це я, Середній Ґруфф, — відповів козлик, а в самого голос тремтить. — Іду на гору травички поїсти.
— А я тебе зараз проковтну!
— Ой, не ковтай мене. За мною йде мій брат, Великий Ґруфф. Він ого-го який великий!
Троль облизнувся.
— Ну гаразд, іди вже. Почекаю на великого.
І Середній Ґруфф — плиг-плиг! — перебіг на той берег.
Аж ось іде Великий Ґруфф. ТУП! ТУП! ТУП! — аж міст зарипів і захитався.
— ХТО ТАМ ТУПАЄ ПО МОЄМУ МОСТУ? — заревів троль.
— Це я, Великий Ґруфф! — пробасив козел.
— А я тебе зараз проковтну! — і троль видерся на міст.
— Ну то ходи сюди, — сказав Великий Ґруфф. — У мене два роги, крутих, як калачі, і чотири ратиці, міцних, як каміння!
Нахилив він голову, розігнався — та як буцне троля рогами! Троль перекинувся через поручні і — плюх! — у річку. Підхопила його вода й понесла далеко-далеко, аж за гору. Тільки й чути було, як він фиркає та пирхає.
А три козлики Ґруфф паслися на горі ціле літо. Наїлися такої трави, що ледве додому дійшли, кругленькі, як барильця.
А троль, кажуть, досі десь пливе та бурчить:
— Треба було проковтнути маленького…
