Відкрити меню
Звірята визирають із вовняної рукавички під засніженою ялинкою

За мотивами: Українські народні казки

Українські народні казки — історії, на яких виросли покоління дітей: про звірів, що говорять, про кмітливість, доброту й силу.

Століттями ці казки жили тільки в живому мовленні: їх розповідали бабусі онукам, сусіди на вечорницях, чумаки в дорозі. Для найменших тут є казки-ланцюжки, де герої приходять один за одним і повторюють ті самі слова. Для старших — чарівні й богатирські, з подвигами, змієм і випробуваннями.

У XIX столітті казки почали старанно записувати. Іван Рудченко, старший брат письменника Панаса Мирного, видав у Києві 1869–1870 років два випуски збірника «Народные южнорусские сказки». Багато казок зібрали також Павло Чубинський під час великої етнографічної експедиції та Михайло Драгоманов у книжці «Малорусские народные предания и рассказы» (1876).

На сайті є «Рукавичка», «Колобок» і «Коза-дереза» для малечі, а для старших дітей — «Котигорошко» та «Кирило Кожум’яка».

Казки